1.1. Як працює венозна система і що відбувається при розвитку хвороби

Кровотік у венах ніг здійснюється по глибоких , поверхневих і перфорантних венах. У нормі кров по венах тече у напрямку до серця, при цьому 85-90% кровотоку припадає на глибокі вени. Навантаження на поверхневі вени в нормі невелика (не більше 15%), що обумовлено скиданням надлишків венозної крові по перфорантних венах в глибокі вени.

Постійне повернення крові з нижніх кінцівок до серця забезпечується двома основними факторами. Перший з них – робота так званої «м’язово-венозної помпи». При скороченні м’язів гомілки, стегна і стопи під час ходьби вени стискаються і кров проштовхується вище. У фазу розслаблення м’язів вени розширюються, кров спрямовується вниз, чому перешкоджає другий фактор забезпечення венозного відтоку – клапани. Порушення їх функції призводить до появи так званого «рефлюксу», тобто зворотного руху крові. В результаті розвивається венозний застій, основним наслідками якого є порушення повноцінного постачання тканин ніг киснем і варикозне розширення вен.

Варикозна хвороба зустрічається у 20-40% населення розвинених країн світу. Довгий час варикоз проявляється тільки косметичним дефектом, однак прогресування захворювання призводить до появи хворобливих відчуттів, набряків стоп і гомілок, а в запущених стадіях до потемніння шкіри в нижній третині гомілки, запальним змінам і трофічних виразок.

Варикозне розширення вен здавна відомо людству. Це підтверджують, зокрема, розкопки поховання Mastaba в Єгипті (1595 – 1580 рр. до н. е.), де була знайдена мумія з ознаками варикозно розширених вен і лікування венозної трофічної виразки гомілки. За образним висловом J. van der Stricht (1996) варикозна хвороба з’явилася «платою людства за можливість прямоходіння». «Варикоз» походить від лат. «Varix, varicis» – здуття. При цій хворобі відбувається варикозне розширення підшкірних вен, порушення відтоку крові по ним з розвитком застійних змін в нижніх кінцівках.

На підставі тривалого вивчення варикозної хвороби більшість вчених прийшли до переконання про спадкове, генетично детермінованому характері захворювання. Причиною варикозного розширення вен є спадкова слабкість їх стінки. Венозні клапани відбуваються стінки вен. Складаються в нормі їх двох стулок, які орієнтовані в бік серця. В області прикріплення клапана до стінки, діаметр вени дещо більше. У нормі при змиканні стулок клапана кров з вищого відділу не може проникнути в ніжній. Клапани по венах розподілені неоднаково. Якщо клапан з якихось причин повністю не змикається, то кров рухається вгору-вниз, чим спричиняється венозний застій і варикозне розширення вен, розташованих нижче непрацюючого клапана. При варикозному розширенні вен виникає прогресуюча недостатність нижче розташованих венозних клапанів і кров не може по варикозно розширеній вені рухатися в напрямку до серця. Виникає її застій, що проявляється набряками, гіперпігментацією, тромбофлебітом, а в запущених випадках трофічними виразками.
Існують дві основні проблеми, пов’язані із варикозною хворобою: косметична й функціональна. Основною зовнішною ознакою варикозної хвороби є розширення підшкірних вен з утворенням варикозних вузлів або дрібних внутрішньошкірних судин.

Телеангіектазії – це судинний малюнок синього або червоного відтінків, що нагадує «зірочки», «павутинки» або «сіточки». Зірочки створюють не тільки косметичні проблеми. У 50% випадків вони поєднуються з вираженим дискомфортом: набряком, почуттям тяжкості і оніміння ніг, судомами литкових м’язів ночами і ін. Ці симптоми є ознаками венозної недостатності ніг, що розвивається (або вже наявної). Тому необхідно звернутися до лікаря-флеболога навіть при незначному, на Ваш погляд, розширенні вен ніг.

Болі при варикозі характеризуються появою неприємних відчуттів в литкових м’язах в кінці дня, відчуттям важкості, стомленості.

Набряки виявляються збільшенням окружності ноги в нижній третині гомілки і області кісточок, що також відбувається до кінця дня. Нічні судоми в литках – це мимовільні хворобливі скорочення м’язів гомілок, які виникають під ранок.

При розвитку ускладнень варикозу, до яких відносяться тромбози і тромбофлебіти, трофічні розлади і трофічні виразки характер скарг змінюється. В першу чергу це стосується болю і набряків. Характерні такі скарги:

– зміна кольору шкірних покривів, частіше на гомілках – почервоніння або потемніння;
– стійкі виражені набряки на гомілці, а іноді і на стегні;
– виражені болі в литках, що підсилюються при ходьбі;
– болючість при пальпації вен;
– ущільнення шкіри і формування виразки на гомілці.

До ускладнень варикозу відносяться:

Венозний тромбоз – стан, при якому в просвіті вени утворюється кров’яний згусток (тромб). Лікарі-фахівці терміном «тромбоз» позначають ураження глибоких вен. Венозний тромбоз – досить грізне ускладнення варикозу, різко погіршує прогноз перебігу хвороби та ефективності лікування. Основною причиною розвитку даного захворювання є несвоєчасне звернення до лікаря, або грубе порушення лікарських рекомендацій.

Тромбофлебіт – запалення і тромбоз поверхні вен. Найнебезпечнішим варіантом поверхневого тромбофлебіту є так званий «гострий висхідний тромбофлебіт з переходом на глибокі вени». Як правило, він розвивається тільки в разі несвоєчасного звернення до лікаря або при невиконанні його рекомендацій, часто вимагає негайного хірургічного втручання.

Трофічні розлади, трофічні виразки – неминучий результат варикозної хвороби при відсутності лікування. В результаті порушення тканинного харчування і запального процесу розвивається ущільнення підшкірної клітковини, витончення і потемніння шкіри з наступним формуванням трофічної виразки (така виразка існує тривалий час, стійка до лікування, дуже повільно закривається). Трофічні розлади різко збільшують терміни лікування і знижують його ефективність. Варто відзначити, що трофічні розлади – доля не тільки літніх хворих. Близько 15% хворих у віці до 40 років при наявності вираженого ураження великих підшкірних вен вже мають трофічні розлади.

Кровотеча з варикозних вен – досить серйозне, а іноді і небезпечне для життя, ускладнення варикозу. Над тривало існуючими варикозними венами шкіра стає тонкою і найменша травма може привести до розвитку кровотечі.

Варикозна хвороба і хронічна венозна недостатність проходять в чотирьох стадіях.

1. Перша стадія характеризується появою поодиноких вузликів розширених вен, які ніяк себе не проявляють, хоча і можуть боліти. До вечора виникає важкість і набряклість ніг до вечора.

2. Друга стадія відзначається збільшенням кількості варикозних вен. Занепокоєння доставляють набряки, важкість у ногах і судоми ночами. У спекотну пору року підвищується ризик виникнення тромбофлебіту.

3. При третій стадії набряклість носить постійний характер, шкіра темніє в області щиколотки, а тяжкість в ногах не зникає навіть після нічного відпочинку. Розвиваються тромбофлебіти і шкірні запалення, екзема і дерматит.

4. Четверта стадія починається з появою трофічних виразок, що не загоюються роками, але після ліквідації венозного застою, затягуються за лічені тижні.

1.2 . Фактори, які впливають на розвиток варикозу у людей

У розвитку захворювання беруть участь відразу кілька факторів:

Прямоходіння – в вертикальному положенні тіла на стінки вен ніг постійно впливає тиск стовпа крові, висота якого дорівнює відстані до серця. Найсерйознішим чинником тут є сила гравітації.

Генетична схильність, спадковість – варикозне розширення вен передається у спадок.

Ендокринні порушення і гормональні впливи – вагітність, прийом естрогенів, гормональні збої, використання гормональних засобів концентрації + варикозна хвороба вен нижніх кінцівок частіше зустрічається у жінок, особливо після пологів.

Конституція – більше страждають високі люди, особливо з підвищеною масою тіла (ожирінням);

Раса – білі люди найуразливіші для варикозу. З цим захворюванням практично не знайомі чорношкірі і жовтошкірі люди;

Запальні захворювання тазових органів, особливо у жінок. Тривалі запальні процеси поширюються на дрібні вени, ускладнення відтоку крові при тривалій напрузі, гормональні порушення внаслідок гормональних захворювань призводять до того, що розкриваються сполучення між артеріальними і венозними судинами, а кров надходить у вени під великим тиском і в більшій кількості. Відбувається вже відоме нам – вени розширюються, клапани не мають можливості стримувати зворотний струм крові.

Результат всіх цих процесів – варикозні вузли. Значне фізичне навантаження, тривале статичне напруження, підняття важких предметів. Все це викликає тривале підвищення тиску у венах ніг.

Нервові захворювання також можуть сприяти розвитку варикозного розширення вен. І порушення нервової системи займають одну з провідних ролей у розвитку варикозу. Нервові закінчення в стінці вени регулюють її пружність (тонус). Підвищення тиску в венах, запалення стінок вен, постійний вплив токсинів на організм і вени (алкоголь, куріння, ліки) викликають зміну характеру діяльності нервових закінчень, знижується тонус судинних стінок вен і, як наслідок, просвіт судин розширюється.

Характер праці і способу життя: стояча або сидяча робота, мала рухливість і пристрасть до комп’ютера. Варикоз може розвинутися як наслідок будь-якого іншого захворювання. Підвищення венозного тиску і розширення вен може бути наслідком здавлення венозних судин пухлиною, рубцевою тканиною, закупорки вен, наслідком запальних процесів і травм.

Кашель і запори також сприяють розвитку варикозу, особливо якщо вони супроводжують вас протягом тривалого часу. Кашель і запори підвищують внутрішньочеревний тиск. Як наслідок, підвищується і тиск у венах. До варикозного розширення вен призводить і плоскостопість.

1.3. Методи лікування варикозної хвороби

1. Компресійна склеротерапія і склерохірургічні методики в лікуванні варикозної хвороби ( UGFS)

У 90-х роках з’явився і став розвиватись новий революційний метод склеротерапії з використанням пінної форми склерозуючої речовини. Він в більшості випадків є альтернативою хірургічному лікуванню варикозної хвороби, не поступаючись йому за результатами.

2. Ендовазальна лазерна облітерація варикозних вен (EVLA)

Суть методу полягає в опроміненні внутрішньої поверхні варикозної вени променем лазера.

3. Мініфлебектомія

Хірургічному лікуванню варикозної хвороби більше сотні років, проте, тільки в останнє десятиліття воно почало відповідати вимогам амбулаторності, безболісності і косметичності.

4. Механохімічна абляція (MOCA)

5. Оклюзія ціаноакрилатним клеєм (CAE)

6. Радіочастотна абляція (RFA)

7. Безопераційне лікування варикозних вен методом Терновської Тамари Олексіївни, в тому числі і за допомогою перекису водню

Перші 6 методик характеризуються швидким лікуванням від варикозної хвороби за допомогою одного або декількох сеансів, виконання їх грунтується на тому, що варикозно розширені вени є паталогічними утвореннями і не виконують своєї функції, тому виключення їх з кровообігу (видалення або склерозування призводить до поліпшення венозного відтоку. Але якщо на прикладі 14-річний пацієнт, або пацієнт, який бажає зберегти наявні венозні судини (так як в організмі людини немає зайвих органів і систем), то для цієї категорії клієнтів необхідний щадний судиннозберігаючий метод лікування. Таким є запатентований метод Терновської Тамари Олексіївни. Ним виліковують в медичному кабінеті «Материнка», де підхід до кожного пацієнта професійний: індивідуальний, щадний.

1.2 . Фактори, які впливають на розвиток варикозу у людей

У розвитку захворювання беруть участь відразу кілька факторів:

Прямоходіння – в вертикальному положенні тіла на стінки вен ніг постійно впливає тиск стовпа крові, висота якого дорівнює відстані до серця. Найсерйознішим чинником тут є сила гравітації.

Генетична схильність, спадковість – варикозне розширення вен передається у спадок.

Ендокринні порушення і гормональні впливи – вагітність, прийом естрогенів, гормональні збої, використання гормональних засобів концентрації + варикозна хвороба вен нижніх кінцівок частіше зустрічається у жінок, особливо після пологів.

Конституція – більше страждають високі люди, особливо з підвищеною масою тіла (ожирінням);

Раса – білі люди найуразливіші для варикозу. З цим захворюванням практично не знайомі чорношкірі і жовтошкірі люди;

Запальні захворювання тазових органів, особливо у жінок. Тривалі запальні процеси поширюються на дрібні вени, ускладнення відтоку крові при тривалій напрузі, гормональні порушення внаслідок гормональних захворювань призводять до того, що розкриваються сполучення між артеріальними і венозними судинами, а кров надходить у вени під великим тиском і в більшій кількості. Відбувається вже відоме нам – вени розширюються, клапани не мають можливості стримувати зворотний струм крові.

Результат всіх цих процесів – варикозні вузли. Значне фізичне навантаження, тривале статичне напруження, підняття важких предметів. Все це викликає тривале підвищення тиску у венах ніг.

Нервові захворювання також можуть сприяти розвитку варикозного розширення вен. І порушення нервової системи займають одну з провідних ролей у розвитку варикозу. Нервові закінчення в стінці вени регулюють її пружність (тонус). Підвищення тиску в венах, запалення стінок вен, постійний вплив токсинів на організм і вени (алкоголь, куріння, ліки) викликають зміну характеру діяльності нервових закінчень, знижується тонус судинних стінок вен і, як наслідок, просвіт судин розширюється.

Характер праці і способу життя: стояча або сидяча робота, мала рухливість і пристрасть до комп’ютера. Варикоз може розвинутися як наслідок будь-якого іншого захворювання. Підвищення венозного тиску і розширення вен може бути наслідком здавлення венозних судин пухлиною, рубцевою тканиною, закупорки вен, наслідком запальних процесів і травм.

Кашель і запори також сприяють розвитку варикозу, особливо якщо вони супроводжують вас протягом тривалого часу. Кашель і запори підвищують внутрішньочеревний тиск. Як наслідок, підвищується і тиск у венах. До варикозного розширення вен призводить і плоскостопість.

1.1. Як працює венозна система і що відбувається при розвитку хвороби

Кровотік у венах ніг здійснюється по глибоких , поверхневих і перфорантних венах. У нормі кров по венах тече у напрямку до серця, при цьому 85-90% кровотоку припадає на глибокі вени. Навантаження на поверхневі вени в нормі невелика (не більше 15%), що обумовлено скиданням надлишків венозної крові по перфорантних венах в глибокі вени.

Постійне повернення крові з нижніх кінцівок до серця забезпечується двома основними факторами. Перший з них – робота так званої «м’язово-венозної помпи». При скороченні м’язів гомілки, стегна і стопи під час ходьби вени стискаються і кров проштовхується вище. У фазу розслаблення м’язів вени розширюються, кров спрямовується вниз, чому перешкоджає другий фактор забезпечення венозного відтоку – клапани. Порушення їх функції призводить до появи так званого «рефлюксу», тобто зворотного руху крові. В результаті розвивається венозний застій, основним наслідками якого є порушення повноцінного постачання тканин ніг киснем і варикозне розширення вен.

Варикозна хвороба зустрічається у 20-40% населення розвинених країн світу. Довгий час варикоз проявляється тільки косметичним дефектом, однак прогресування захворювання призводить до появи хворобливих відчуттів, набряків стоп і гомілок, а в запущених стадіях до потемніння шкіри в нижній третині гомілки, запальним змінам і трофічних виразок.

Варикозне розширення вен здавна відомо людству. Це підтверджують, зокрема, розкопки поховання Mastaba в Єгипті (1595 – 1580 рр. до н. е.), де була знайдена мумія з ознаками варикозно розширених вен і лікування венозної трофічної виразки гомілки. За образним висловом J. van der Stricht (1996) варикозна хвороба з’явилася «платою людства за можливість прямоходіння». «Варикоз» походить від лат. «Varix, varicis» – здуття. При цій хворобі відбувається варикозне розширення підшкірних вен, порушення відтоку крові по ним з розвитком застійних змін в нижніх кінцівках.

На підставі тривалого вивчення варикозної хвороби більшість вчених прийшли до переконання про спадкове, генетично детермінованому характері захворювання. Причиною варикозного розширення вен є спадкова слабкість їх стінки. Венозні клапани відбуваються стінки вен. Складаються в нормі їх двох стулок, які орієнтовані в бік серця. В області прикріплення клапана до стінки, діаметр вени дещо більше. У нормі при змиканні стулок клапана кров з вищого відділу не може проникнути в ніжній. Клапани по венах розподілені неоднаково. Якщо клапан з якихось причин повністю не змикається, то кров рухається вгору-вниз, чим спричиняється венозний застій і варикозне розширення вен, розташованих нижче непрацюючого клапана. При варикозному розширенні вен виникає прогресуюча недостатність нижче розташованих венозних клапанів і кров не може по варикозно розширеній вені рухатися в напрямку до серця. Виникає її застій, що проявляється набряками, гіперпігментацією, тромбофлебітом, а в запущених випадках трофічними виразками.
Існують дві основні проблеми, пов’язані із варикозною хворобою: косметична й функціональна. Основною зовнішною ознакою варикозної хвороби є розширення підшкірних вен з утворенням варикозних вузлів або дрібних внутрішньошкірних судин.

Телеангіектазії – це судинний малюнок синього або червоного відтінків, що нагадує «зірочки», «павутинки» або «сіточки». Зірочки створюють не тільки косметичні проблеми. У 50% випадків вони поєднуються з вираженим дискомфортом: набряком, почуттям тяжкості і оніміння ніг, судомами литкових м’язів ночами і ін. Ці симптоми є ознаками венозної недостатності ніг, що розвивається (або вже наявної). Тому необхідно звернутися до лікаря-флеболога навіть при незначному, на Ваш погляд, розширенні вен ніг.

Болі при варикозі характеризуються появою неприємних відчуттів в литкових м’язах в кінці дня, відчуттям важкості, стомленості.

Набряки виявляються збільшенням окружності ноги в нижній третині гомілки і області кісточок, що також відбувається до кінця дня. Нічні судоми в литках – це мимовільні хворобливі скорочення м’язів гомілок, які виникають під ранок.

При розвитку ускладнень варикозу, до яких відносяться тромбози і тромбофлебіти, трофічні розлади і трофічні виразки характер скарг змінюється. В першу чергу це стосується болю і набряків. Характерні такі скарги:

– зміна кольору шкірних покривів, частіше на гомілках – почервоніння або потемніння;
– стійкі виражені набряки на гомілці, а іноді і на стегні;
– виражені болі в литках, що підсилюються при ходьбі;
– болючість при пальпації вен;
– ущільнення шкіри і формування виразки на гомілці.

До ускладнень варикозу відносяться:

Венозний тромбоз – стан, при якому в просвіті вени утворюється кров’яний згусток (тромб). Лікарі-фахівці терміном «тромбоз» позначають ураження глибоких вен. Венозний тромбоз – досить грізне ускладнення варикозу, різко погіршує прогноз перебігу хвороби та ефективності лікування. Основною причиною розвитку даного захворювання є несвоєчасне звернення до лікаря, або грубе порушення лікарських рекомендацій.

Тромбофлебіт – запалення і тромбоз поверхні вен. Найнебезпечнішим варіантом поверхневого тромбофлебіту є так званий «гострий висхідний тромбофлебіт з переходом на глибокі вени». Як правило, він розвивається тільки в разі несвоєчасного звернення до лікаря або при невиконанні його рекомендацій, часто вимагає негайного хірургічного втручання.

Трофічні розлади, трофічні виразки – неминучий результат варикозної хвороби при відсутності лікування. В результаті порушення тканинного харчування і запального процесу розвивається ущільнення підшкірної клітковини, витончення і потемніння шкіри з наступним формуванням трофічної виразки (така виразка існує тривалий час, стійка до лікування, дуже повільно закривається). Трофічні розлади різко збільшують терміни лікування і знижують його ефективність. Варто відзначити, що трофічні розлади – доля не тільки літніх хворих. Близько 15% хворих у віці до 40 років при наявності вираженого ураження великих підшкірних вен вже мають трофічні розлади.

Кровотеча з варикозних вен – досить серйозне, а іноді і небезпечне для життя, ускладнення варикозу. Над тривало існуючими варикозними венами шкіра стає тонкою і найменша травма може привести до розвитку кровотечі.

Варикозна хвороба і хронічна венозна недостатність проходять в чотирьох стадіях.

1. Перша стадія характеризується появою поодиноких вузликів розширених вен, які ніяк себе не проявляють, хоча і можуть боліти. До вечора виникає важкість і набряклість ніг до вечора.

2. Друга стадія відзначається збільшенням кількості варикозних вен. Занепокоєння доставляють набряки, важкість у ногах і судоми ночами. У спекотну пору року підвищується ризик виникнення тромбофлебіту.

3. При третій стадії набряклість носить постійний характер, шкіра темніє в області щиколотки, а тяжкість в ногах не зникає навіть після нічного відпочинку. Розвиваються тромбофлебіти і шкірні запалення, екзема і дерматит.

4. Четверта стадія починається з появою трофічних виразок, що не загоюються роками, але після ліквідації венозного застою, затягуються за лічені тижні.

1.2 . Фактори, які впливають на розвиток варикозу у людей

У розвитку захворювання беруть участь відразу кілька факторів:

Прямоходіння – в вертикальному положенні тіла на стінки вен ніг постійно впливає тиск стовпа крові, висота якого дорівнює відстані до серця. Найсерйознішим чинником тут є сила гравітації.

Генетична схильність, спадковість – варикозне розширення вен передається у спадок.

Ендокринні порушення і гормональні впливи – вагітність, прийом естрогенів, гормональні збої, використання гормональних засобів концентрації + варикозна хвороба вен нижніх кінцівок частіше зустрічається у жінок, особливо після пологів.

Конституція – більше страждають високі люди, особливо з підвищеною масою тіла (ожирінням);

Раса – білі люди найуразливіші для варикозу. З цим захворюванням практично не знайомі чорношкірі і жовтошкірі люди;

Запальні захворювання тазових органів, особливо у жінок. Тривалі запальні процеси поширюються на дрібні вени, ускладнення відтоку крові при тривалій напрузі, гормональні порушення внаслідок гормональних захворювань призводять до того, що розкриваються сполучення між артеріальними і венозними судинами, а кров надходить у вени під великим тиском і в більшій кількості. Відбувається вже відоме нам – вени розширюються, клапани не мають можливості стримувати зворотний струм крові.

Результат всіх цих процесів – варикозні вузли. Значне фізичне навантаження, тривале статичне напруження, підняття важких предметів. Все це викликає тривале підвищення тиску у венах ніг.

Нервові захворювання також можуть сприяти розвитку варикозного розширення вен. І порушення нервової системи займають одну з провідних ролей у розвитку варикозу. Нервові закінчення в стінці вени регулюють її пружність (тонус). Підвищення тиску в венах, запалення стінок вен, постійний вплив токсинів на організм і вени (алкоголь, куріння, ліки) викликають зміну характеру діяльності нервових закінчень, знижується тонус судинних стінок вен і, як наслідок, просвіт судин розширюється.

Характер праці і способу життя: стояча або сидяча робота, мала рухливість і пристрасть до комп’ютера. Варикоз може розвинутися як наслідок будь-якого іншого захворювання. Підвищення венозного тиску і розширення вен може бути наслідком здавлення венозних судин пухлиною, рубцевою тканиною, закупорки вен, наслідком запальних процесів і травм.

Кашель і запори також сприяють розвитку варикозу, особливо якщо вони супроводжують вас протягом тривалого часу. Кашель і запори підвищують внутрішньочеревний тиск. Як наслідок, підвищується і тиск у венах. До варикозного розширення вен призводить і плоскостопість.

1.3. Методи лікування варикозної хвороби

1. Компресійна склеротерапія і склерохірургічні методики в лікуванні варикозної хвороби ( UGFS)

У 90-х роках з’явився і став розвиватись новий революційний метод склеротерапії з використанням пінної форми склерозуючої речовини. Він в більшості випадків є альтернативою хірургічному лікуванню варикозної хвороби, не поступаючись йому за результатами.

2. Ендовазальна лазерна облітерація варикозних вен (EVLA)

Суть методу полягає в опроміненні внутрішньої поверхні варикозної вени променем лазера.

3. Мініфлебектомія

Хірургічному лікуванню варикозної хвороби більше сотні років, проте, тільки в останнє десятиліття воно почало відповідати вимогам амбулаторності, безболісності і косметичності.

4. Механохімічна абляція (MOCA)

5. Оклюзія ціаноакрилатним клеєм (CAE)

6. Радіочастотна абляція (RFA)

7. Безопераційне лікування варикозних вен методом Терновської Тамари Олексіївни, в тому числі і за допомогою перекису водню

Перші 6 методик характеризуються швидким лікуванням від варикозної хвороби за допомогою одного або декількох сеансів, виконання їх грунтується на тому, що варикозно розширені вени є паталогічними утвореннями і не виконують своєї функції, тому виключення їх з кровообігу (видалення або склерозування призводить до поліпшення венозного відтоку. Але якщо на прикладі 14-річний пацієнт, або пацієнт, який бажає зберегти наявні венозні судини (так як в організмі людини немає зайвих органів і систем), то для цієї категорії клієнтів необхідний щадний судиннозберігаючий метод лікування. Таким є запатентований метод Терновської Тамари Олексіївни. Ним виліковують в медичному кабінеті «Материнка», де підхід до кожного пацієнта професійний: індивідуальний, щадний.

1.3. Методи лікування варикозної хвороби

1. Компресійна склеротерапія і склерохірургічні методики в лікуванні варикозної хвороби ( UGFS)

У 90-х роках з’явився і став розвиватись новий революційний метод склеротерапії з використанням пінної форми склерозуючої речовини. Він в більшості випадків є альтернативою хірургічному лікуванню варикозної хвороби, не поступаючись йому за результатами.

2. Ендовазальна лазерна облітерація варикозних вен (EVLA)

Суть методу полягає в опроміненні внутрішньої поверхні варикозної вени променем лазера.

3. Мініфлебектомія

Хірургічному лікуванню варикозної хвороби більше сотні років, проте, тільки в останнє десятиліття воно почало відповідати вимогам амбулаторності, безболісності і косметичності.

4. Механохімічна абляція (MOCA)

5. Оклюзія ціаноакрилатним клеєм (CAE)

6. Радіочастотна абляція (RFA)

7. Безопераційне лікування варикозних вен методом Терновської Тамари Олексіївни, в тому числі і за допомогою перекису водню

Перші 6 методик характеризуються швидким лікуванням від варикозної хвороби за допомогою одного або декількох сеансів, виконання їх грунтується на тому, що варикозно розширені вени є паталогічними утвореннями і не виконують своєї функції, тому виключення їх з кровообігу (видалення або склерозування призводить до поліпшення венозного відтоку. Але якщо на прикладі 14-річний пацієнт, або пацієнт, який бажає зберегти наявні венозні судини (так як в організмі людини немає зайвих органів і систем), то для цієї категорії клієнтів необхідний щадний судиннозберігаючий метод лікування. Таким є запатентований метод Терновської Тамари Олексіївни. Ним виліковують в медичному кабінеті «Материнка», де підхід до кожного пацієнта професійний: індивідуальний, щадний.